Знову цвітуть білим цвітом
Пишно-зелені сади.
Жаль, що краси неземної
Вже не побачать вони.
Смерть їх безжально забрала,
В землí сховала сирій.
Голови низько схиляєм
Пам'яті їхній святій
Будь-яка війна - це катастрофа для людства. Вона нехтує найбільшою цінністю на землі - людським життям
В народну пам’ять глибоко врізалася неоголошена афганська війна, відгомін якої ми відчуваємо й досі. Вона чорним смерчем пронеслася над просторами України, зачепила переважно прості родини робітників і селян, які віддали своїх, часто єдиних, синів до армії, не відаючи, через яке пекло їм доведеться пройти.
Афганська війна тривала 9 років 1 місяць і 19 днів. І щоб зараз не говорили про ту війну, наші солдати вчинили так, як велів їм обов'язок, як підказувала совість, а значить правильно, тому що іншого шляху у них не було.
13 лютого учні Красноколядинської школи вшанували тих, хто поліг у афганських ущелинах і пошанували тих кому пощастило повернутися до рідного дому. Зокрема відбулась зустріч із безпосереднім учасником бойових дій Пустовойтом Вадимом Олександровичем.
До могил загиблих афганців-інтернаціоналістів були покладені квіти, зокрема:
-Павленко Анатолій Петрович
-Борщевський Іван Вікторович
Молоде покоління вкотре вшанували пам`ять Кунденко Володимира Івановича, який загинув, захищаючи єдність та незалежність рідної України.
Немає коментарів:
Дописати коментар