вівторок, 11 червня 2019 р.

Стежинами рідного села

 
Моє рідне село - світ дитинства чарівний,
Де тополі до неба, де безкрая ріка.
Кожен спогад про тебе такий неймовірний,
Кожна думка про тебе солодка й гірка.
Моє рідне село - мої злети й падіння.
Перша радість безмежна і сльози журби.

Ти пустило в мені своє вічне коріння,
Заронило у душу великі скарби.
Моє рідне село - моє перше кохання.
Перший мій поцілунок і прикрість невдач,
Моя перша помилка і перше прощання,
Перше рішення мудре і перше "пробач".
Моє рідне село - щира батьківська хата,
Де знайомий до болю кожен кущик в саду,
Де зростали зі мною дерева крислаті...
Я до них із поклоном ще раз підійду.
Моє рідне село - солов'їнії ночі,
Чебреців і акацій духм'яний нектар...
Усе те, що забути не можу й не хочу;
Це - життя мого частка, Божественний дар!..






Немає коментарів:

Дописати коментар