Його
завжди буває зовсім трошки.
Воно
веселе і дзвінкоголосе.
Розпустить
коси і блукає босе.
Дитинство різнобарвне і щасливе,
Яскраве,
простодушне, галасливе,
Воно ще поряд, зовсім недалеко,
Та
вже летить у вирій, мов лелеки.
Дитинство
пахне мамою і хлібом.
І
навіть спогадом сумує ніби,
Та
завжди в пам’яті моїй просторе,
Безмежно
– синє волошкове поле.
1 червня в Міжнародний день захисту дітей ми вітали четвертокласників, яким прийшла пора прощатися з початковою школою. Свято було наповнене яскравими посмішками, щирими і добрими словами, поривами оплесків і рідкісним поперемінним дощем із сліз радості і печалі. Температура повітря зігрівала серця, піднімала настрій, а легкий вітерець розганяв хмари смутку і дозволяв насолоджуватися життям. Всі сповна насолодилися святом.
Любі діти! Нехай роки дитинства будуть яскравими та незабутніми, а в житті кожного обов’язково засяє зірка, що вкаже шлях до щасливого прийдешнього. Ви – наше майбутнє, майбутнє нашої держави, нашої Планети. Тому зичимо вам якомога більше щирих усмішок, приємних несподіванок долі, веселих та надійних друзів.
Щастя вам, чистого і мирного неба, сонячних ранків, світлих і неповторних вражень, здоров’я та удачі на життєвих дорогах!
Немає коментарів:
Дописати коментар